Олександр Вітязь: “Класичний бізнес не вміє інвестувати у технології…”

Олександр Вітязь, засновник та СЕО Middleware, був у витоків українського фінтеху та теку. Сьогодні географія клієнтів компанії, до яких відносяться фінансові інституції та ритейл, – весь світ.  Як відзначає Олександр, для своїх клієнтів Middleware стає Партнером, а для виробників ПО – компонентою їхнього продукту, як двигун автомобілю. Future обговорив з главою Middleware майбутнє банківської індустрії

Future: Олександр, сьогодні, всі говорять про те, що у банківського сектору є лише одна перспектива – відкритий банкінг (від англ. open banking) в рамках євродиректив PSD2. Як ви вважаєте, чи не застаріла ця тема, адже вона обговорюється та запроваджується з 2012 року? Крім того, невідомо, чи злетить вона, враховуючи небажання банків відкривати дані? Може, є більш простий еволюційний шлях?

Фото: Forbes
Фото: Forbes

Олександр Вітязь: Це реальність, чипові карти в США 15 років запроваджувались, а тепер вже нікому не потрібні 🙂 Проте відкритий банкінг – це не мода, він потрібний ринку так само як можливість переносу номерів сотових операторів. Це створення глобальної інфраструктури і це неминуче.

Від відкриття ринку виграють не лише стартапи, але й банки. Інше питання, що задля того, аби отримати дивіденди від відкритого банкінгу, їм буде потрібно вкрай сильно змінити спосіб мислення, а, значить, й склад правління:) “Небажання” банків має людську природу –  люди, які управляють цим бізнесом, сьогодні абсолютно нецифрові. Вони просто не розуміють, що робити з інтернетом, вони застарі і не молодіють. Тут ви праві, що все вирішить еволюція, на зміну пенсіонерам прийде молодь і ситуація почне змінюватись.

На дискусійній панелі з теми відкритого банкінгу в рамках конференції ЕМА звучали точки зору, що банки трансформуються у інформцентри або утримувачів балансів. Яка ваша думка про це? Можливо, вони й цього не матимуть, оскільки ми розуміємо, хто найбільший утримувач бігдата, і ці гравці дуже хочуть стати повноцінними фінансовими провайдерами (Facebook, Amazon, Google…)?

О.В.: Давайте подивимось ширше. Для монополістів-утримувачів бігдата регулятор винайде свій PSD’, і всі учасники ринку отримають рівний доступ до ресурсів. В США обговорюється питання про прирівняння компаній з виручкою більше ніж  $25 млрд. на рік до постачальників комунальних послуг. І це справедливо. Банки та клієнти дають дані на ринок та мають право отримати доступ до цих даних та їх похідних. Тобто, результатом має стати екосистема, де кожен отримує по потребам і віддає згідно своїх здатностей. Плюс не забувайте, що є регулятори та антимонопольні органи, одне з завдань яких – це протидіяти монополізації ринку. От і Тім Кук теж про це заговорив.

Що ж стосується банкірів, то їхнє небажання цілком зрозуміле, бо місце в бізнес-ієрархії знижується. Банкінг як і мобільний зв’язок, поступово стають коммодіті. Проте економіка та потреба у кредиті –  вічні, і хоча професія банкіра трансформується, але збережеться. В межах алгоритми-кредитори будуть битися між собою за алгоритм-позичальника.

Як буде працювати банківська індустрія в майбутньому? Хто буде точкою входу для клієнта? Це вже не буде банк або інша фінансова інституція. А хто це буде – маркетплейс, соцмережа або щось інше?

О.В.: Архітектуру та вектор банківської індустрії я описав у 2014 році. Точкою входу в будь-які масові послуги будуть компанії, які контролюють інтерфейси користувачів: виробники смартфонів/ОС, месенджерів і, можливо, платіжні системи.

Сьогодні ми бачимо дві категорії банків – застарілі, які майже нічого не роблять в сфері диджиталізації та ті, які роблять спроби будувати власні екосистеми (Тінькофф, Моно, Приват та інші), де клієнт отримує всі сервіси з одного фрейму. Але якщо після відкриття даних банками третім особам клієнт розпочне всі ці сервіси отримувати ззовні та без посередника, в чому сенс таких колосальних інвестицій в квазі-сучасні диджитал-моделі, які вже завтра перестануть бути точкою входу для клієнтів? Чи не потрібно йти вже іншим шляхом?

О.В.: Іншим шляхом піде хтось інший.  Класичні банки вже йдуть своєю дорогою і змінити нічого не зможуть, отже їхнє завдання – знайти своє місце в новій екосистемі.  З “колосальними” інвестиціями я не згоден. Проблема зовсім в іншому – банки не вміють інвестувати в технології, вони вміють купляти персонал та софт позаминулого покоління:) Тоді як стартапи, які базово мають значно менший фінансовий ресурс, аніж банки, набагато ефективніше його витрачають.

Давайте подивимось, ЩО та ЯК відбувається в банківському бізнесі. “ЩО” – видача кредитів лишається незмінною, тут Монобанк нічим не відрізняється від Ощадбанку. А от “ЯК” вони це роблять – відрізняється принципово. Це боротьба способів доставки продукту та комунікації з клієнтом. Без технології її не виграти. Є й інші моделі розвитку: симбіоз держави та держбанків, шляхом закриття ринку та неринкових інвестицій вони створюють монопольну інфраструктуру. Приклади: Китай та Росія.

Ваша компанія має величезний досвід в цифровому банкінгу від витоків становлення фінтеху.  Як ви бачите свою роль для банків? Хто ви вендор, інтегратор, Партнер чи все разом?

О.В.: Це залежить від зрілості клієнта, але в цілому ми більше виступаємо як Партнер. Купити софт всі можуть, проте до нього потрібно додати експертизу на енергію. Наші взаємовідносини з клієнтами можуть розпочинатися як завгодно, проте продовжуватись мають партнерством.  Наш клієнт – це не тільки банки, а й будь-який ритейл: торговельні мережі, сотові оператори, страхові компанії тощо. Зараз з’являються дуже цікаві форми співпраці з виробниками ПО: ми стаємо компонентою їхнього продукту, як двигун в автомобілі.

Які основні технології будуть вирішальними для банківського сектору у найближчі 10 років – чат-боти, штучний інтелект (ШІ), машинна освіта тощо? Чи працюєте ви над інтеграцією усіх цих технологій в свої продукти/послуги чи обрали певний профіль?

О.В.: Ви забули про бігдата, блокчейн, mobile only (MO) та токени… Давайте відділимо технології від каналів та інтерфейсів. Переформулюємо ваше запитання до реалій 2000-го року, замінивши слово чат-бот на СМС тощо? Що у нас вийде: “Які основні технології будуть вирішальними для банківського сектору у найближчі 10 років   – СМС, смарткарти, інтернет?” Минуло лише 20 років. Що змінилося? СМС трансформувалися у чати, смарткарта стала додатком, інтернет з каналу перетворився на інфраструктуру. Завтра чати стануть голосом та зіром, післязавтра – думками.

Банки, які пізно освоїли СМС (багато хто взагалі не освоїв) тільки тепер відкривають для себе ботів.

Вочевидь, що канали та інфраструктура змінюються частіше, аніж потреби споживачів та технологічні можливості бізнесу. Потреба в комунікації, платежах та кредиті не змінилася. Бігдата нікуди не поділася, вона просто стала сировиною для ШІ та МО. Під часів хайпу бігдата помилково відносилась до категорії “вищих хижаків” в харчовому ланцюжку, проте її вірне місце бути травою.  

Для будь-якого бізнесу вирішальним були та будуть дві компетенції – швидке прийняття рішення та адаптація слідом за змінами каналів, інфраструктури та ринку тощо. Перша – це компетенція акціонерів та топ-менеджменту, з другою ми допомагаємо як технологічний партнер, зокрема, допомагаємо створити бізнесу цифрове ядро, яке дозволить комфортно освоювати та управляти будь-якими технологіями.

Cashless,E-commerce,Глобальні ринки,Диджитал-економіка,Іновації,Майбутнє фінансів

Залишити коментар

Вашу адресу електронної пошти не буде опубліковано.