«Держава у смартфоні» на базі системних змін

«Держава у смартфоні», таку назву дав Володимир Зеленський системі електронного урядування (E-Government) в своїй передвиборчій програмі і анонсував в деталях 23 травня на iForum в Києві. Олена Мініч, експерт з цифрової економіки, розповіла про системний підхід у цифрових трансформаціях

E-government або електронний/цифровий уряд – це можливість для будь-якого громадянина країни, використовуючи девайси для електронної / цифрової комунікації, як то: смартфони, планшети, комп’ютери тощо, через мережі телекомунікацій та інтернет мати доступ до онлайн-послуг і контенту держави.

Відповідно, ми бачимо три основних компоненти:

  1. Наявність розвиненої телеком-інфраструктури, що дозволяє забезпечити широкосмуговим якісним інтернетом кожного громадянина країни.
  2. Доступність онлайн-послуг і контенту державних органів в електронному вигляді.
  3. Наявність цифрової та комп’ютерної грамотності у населення.

Де ми знаходимось зараз в імплементації e-gov?

Найпростіший спосіб порівняння – це індекси, де порівнюються різні країни. Візьмемо індекс, який використовував Президент в своєму виступі – індекс ООН. Загальний індекс розвитку електронного уряду в Україні – 82 місце серед 193 країн. Не так вже й погано, але розглянемо за рахунок чого ми знаходимося на цьому місці. Індекс розраховується за трьома компонентами, зазначеними вище. Найгірш розвинений компонент з трьох зазначених вище – це телеком-інфраструктура – 0,43 (тобто, 43% із можливих 100%). Рівень доступності онлайн-послуг – 0,56; і найбільш просунутий – індекс розвитку населення з точки зору цифрової грамотності – 0,84.

Рівень розвитку інфраструктури широкосмугового доступу (ШСД) щорічно оцінюється ITU (так званий ICT development index). За 2017 рік Україна посідає 79 місце із 176 країн, далеко позаду Польщі, Румунії, Азербайджану, Білорусії, Казахстану та Молдови.

Що робилося раніше

У 2015 році було створено Агентство з питань електронного урядування. І спільно з Міністерством економіки невелику частину адміністративних послуг було автоматизовано. Але все застопорилося через «відомчий» підхід до даних та реєстрів, через відсутність ресурсів, компетенцій, системності та фінансування. Виділених з бюджету грошей не вистачало на жодний з етапів проектів. Велика допомога, а саме фінансова та ресурсна, надавалися  американським агентством USAID.

Що потрібно робити?

З розуміння ситуації. де ми є за трьома ключовими компонентами,  випливають стратегічні напрямки «плану робіт» для держави:

1) В першу чергу необхідний розвиток цифрової інфраструктури і ШСД інтернет доступу.

2) Далі – доступність і наявність онлайн-послуг. Розробити послуги на онлайн-платформі і додаток для смартфонів можна досить швидко, але повноцінного доступу і наповнення до них не буде через нерозвинену інфраструктуру, а саме відсутність якісного інтернету за межами мегаполісів і відсутності автоматизованих послуг і процесів всередині державних органів.

Проект «Ліфт» зі збором інформації від ІТ-ком’юніті і всіх небайдужих до ідеї цифровізації допоможе залучити в процес генерації ідей всіх бажаючих. Справедливості заради треба сказати, що таких ідей і навіть волонтерських проектів типу iGov було більш ніж достатньо з 2014 року, але всі вони не системні, і без фінансування і ресурсів не вирішують державних завдань.

3) У України є ще один челендж – це автоматизація бізнес-процесів в державних органах.

Без цього не буде працювати жодна державна онлайн-послуга. І там настільки все запущено, що простіше всі застарілі системи списати разом з комп’ютерами, ніж намагатися з усього цього щось «зліпити».

І недостатньо буде просто зробити електронний документообіг. Оскільки це буде автоматизований хаос. Необхідно почати, кажучи бізнес-мовою, з нової організаційної структури уряду, міністерств та реінжинірингу бізнес-процесів. Кількість зайнятих службовців різко скоротиться при грамотно проведеній автоматизації процесів.

Адміністративна реформа всіх органів державної влади повинна йти паралельно з «цифровою реформою».

4) І дуже важливий аспект, про який я писала раніше, – це кібербезпека критичної (державної) і комерційної інфраструктури. І тут теж багато роботи.

Проект «Держава у смартфоні» – це тільки верхівка айсберга, але ця верхівка не попливе без основи. Необхідно створювати всі елементи цифрової трансформації держави. Це потребує професійних дій від держави з побудови критичної інфраструктури та розвитку ШСД інтернету для населення і, відповідно, постане питання про посилення кібербезпеки.

Стратегічні рекомендації

З усього цього треба винести наступні рекомендації для України:

1) Створення цілісної стратегії Інновацій та інформаційно-коммуникаційних технологій, як її частини.

2) Створення фреймворка з кібербезпеки для імплементації в центральні органи виконавчої влади (ЦОВВ), для критичної інфраструктури і для населення.

3) Розгляд кейсу побудови критичної національної інфраструктури держави на базі національної мережі  5G.

4) Проведення адміністративної реформи уряду (КМУ і Міністерств).

5) І, нарешті, створення ЦОВВ з професійними кадрами зі сфери телекому і ІТ, що відповідає за цифрову трансформацію і цифрову економіку в Україні.

_________________________________________________________________

Цифрові кейси на базі звіту ООН*

Президентський центр зв’язку (CIMER), Туреччина

Президентський центр зв’язку (CIMER), був запущений в 2006 році, як електронний інструмент державної служби, де громадськість може подати заявку на право на петиції і право на інформацію з будь-якої точки світу.

Як відомо в сучасній літературі з державного управління, поняття «управління» і «участь» вийшли на передній план. З цієї причини створення швидкої і ефективної системи, що дозволяє громадянам легко повідомляти про всі запити, скарги і думки, пов’язані з управлінням, є обов’язковою вимогою для поширення демократії, а також для успіху управління. Заявки приймаються по всій країні і швидко доставляються до відповідних державних установ. Крім того, він спрямований на те, щоб якомога швидше дати відповіді заявникам, попередити відповідні підрозділи в разі затримки, отримати статистичні звіти і забезпечити контроль з боку центру. Кандидати, які хочуть подати електронну заявку, можуть подати її через https://www.cimer.gov.tr/ або використати систему електронного уряду. Заявники також можуть подати заяву по телефонній лінії ALO 150, особисто звернутися в офіси подачі заявок міністерства, канцелярії губернатора, відіслати поштою або факсом. Приблизно 6000 заявок подаються через BI MER щодня і близько 80 тис. державних службовців працюють в рамках цього проекту по всій країні. З огляду на те, що 92% заявок були отримані через інтернет, а 60% були зроблені за допомогою мобільних телефонів, CIMER забезпечує значну фінансову економію для населення.

е-gov and e-participation, Данія

За допомогою цифрової стратегії на 2016-2020 роки Данія продовжує розвиватися в напрямку цифрового державного управління, зв’язку та електронних послуг.

Конкретними напрямками стратегії є: зручний і простий цифровий державний сектор; краще використання даних і швидша обробка справ; більш згуртовані соціальні послуги; найкраща структура для ділової спільноти; наявність даних державного сектора в якості рушійної сили зростання; наявність ефективного комунального сектора; захист даних державного сектора; надійна цифрова інфраструктура, оцифрування для всіх.

Такі ініціативи, як: обов’язкова цифрова пошта і обов’язкове онлайн-самообслуговування для фізичних і юридичних осіб; нещодавно були впроваджені безкоштовні телемедичні рішення для людей з хронічними розладами, цифрові засоби навчання та доступність даних державного сектора в режимі онлайн для приватних осіб, підприємств і органів влади.

У стратегії підкреслюється необхідність тісної співпраці державного сектору з бізнес-спільнотою, зацікавленими організаціями та іншими організаціями в створенні основи для «гнучкого і адаптивного суспільства, готового до цифрового світу»

е-демократія, Мальта

24 березня 2014 року уряд Мальти презентував Digital Malta – Національну цифрову стратегію на 2014-2020 роки.

Електронна демократія розглядається в стратегії, згідно з якою «Уряд заохочує використання ІКТ громадянами для участі в демократичному процесі прийняття рішень. Будуть реалізовані ініціативи для підвищення прозорості та підзвітності уряду».

Уряд заохочує широку громадськість, організації громадянського суспільства, профспілки, ділові організації, політичні партії, урядові установи і інших суб’єктів до участі в онлайн-консультації з громадськістю. Портал http://meae.gov.mt/en/Public_Consultations/ Pages / Home. aspx перераховує всі публічні консультації та їх відповідні результати. Громадяни також можуть підписатися на повідомлення про консультації в своїх конкретних областях інтересів.

З урахуванням делікатних обов’язків, які входять в сферу повноважень органу планування, орган усвідомлює, що інформування та залучення громадськості та всіх зацікавлених сторін до процесу вироблення політики та прийняття рішень мають вирішальне значення для цілісного поліпшення острівного середовища Мальти.

Відповідно до політики уряд залучає спільноти кінцевих користувачів до розвитку онлайн-послуг, як зазначено в циркулярі № 17/2015 з канцелярії прем’єр-міністра під назвою «Онлайн-сервіси для громадян і підприємств».

*Джерело: United Nations, e-government survey 2018

Диджитал-економіка,Івенти,Іновації,Новини

,,,

Залишити коментар

Вашу адресу електронної пошти не буде опубліковано.