Олександр Романішин: «Ми допомагаємо корпораціям зрозуміти, що робота з інноваціями – частина стратегії…»

Олександр Романішин, співзасновник платформи акселерації корпоративних інновацій Reactor, розповів про трансформацію корпоративного сектора у бік інновацій

Future: Вважається, що стартапи тікають з України. Чи згодні ви з цим?

О.Р.: Я б не казав, що стартапи тікають з України. Кожен шукає оптимальні умови для розвитку свого бізнесу. І з Кремнієвої долини масово тікають стартапи – здавалося б, де ще може бути сприятливіша атмосфера для розвитку? А причина банальна: дуже висока вартість життя, щонайменше у 4 рази вища, ніж у більшості американських міст.

Є низка причин, які можуть змусити українських айтішників шукати щастя за кордоном. Візьмемо, наприклад, об’єктивний факт – стрімке зростання української ІТ-індустрії. За даними дослідження EPAM, галузь показує стабільне зростання на 11-26% щороку. Це швидше, ніж середні світові темпи розвитку галузі.

При цьому інноваційна екосистема в Україні знаходиться на етапі становлення. Ті, хто вірять в свою ідею і хочуть її розвивати, починають шукати фінансування і партнерів за кордоном – пітчаться перед зарубіжними інвесторами, звертаються до транснаціонального бізнесу, вступають у партнерство з командами з інших країн. Багато стартапів просто не знають, які є можливості для розвитку в Україні та про український ринок венчурного капіталу. У нас є кілька десятків активних венчурних фондів, більшість з яких є членами Української асоціації венчурного і приватного капіталу – UVCA.

Як ваша платформа Reactor допомагає стартапам?

О.Р.: Reactor розуміє існуючі на ринку проблеми і докладає багато зусиль для розвитку інноваційної екосистеми України. Ми зосередилися на акселерації корпоративних інновацій. В Україні багато корпорацій та банків мають гостру потребу у цифровій трансформації. У пошуках проривних ідей вони починають випробувати різні моделі роботи з інноваціями: відкривають акселератори, інкубатори, проводять хакатони тощо. На жаль, часто ці спроби закінчуються провалом, тому що корпорації не знають, що робити з тими інноваційними ідеями. У них немає стратегії роботи з інноваціями. Ми допомагаємо корпораціям зрозуміти, що робота з інноваціями має бути частиною бізнес-стратегії, потужним бізнес-процесом, таким як фінанси, логістика, продажі. І відкриваємо для них тисячі інноваційних рішень з усього світу.

Чи є у вас успішні кейси?

О.Р.: Сьогодні у нашому портфелі – понад 30 успішних кейсів. Більша частина з них – це українські команди, яким ми допомогли знайти фінансування і партнерів вдома. Ми працюємо з українськими і міжнародними корпораціями та банками, такими як Альфа-Банк Україна, ОККО, ТАСКОМБАНК, DTEK, Cisco Ukraine, Vodafone Ukraine.

Але й варитися у «власному соку» стартапам не можна, адже світ технологій стрімко розвивається. Вони мають відвідувати потужні екосистеми, знайомитися з інвесторами, вступати у партнерства, опановувати нові ідеї. Словом, постійно тримати носа за вітром та привозити в Україну новітні тренди і тенденції. Фінтех-стартапам обов’язково треба потусити в Лондоні, хардверним компаніям – звернути увагу на Китай, командам з розвитку розумних міст та сфери EdTech – з’їздити до Сінгапуру, IT, E-сommerce, Mobile – побувати у Дубліні, Foodtech, Robotech і Mediatech – у Нью-Йорку і так далі. Такий відтік стартапів я б тільки привітав. Це необхідно для збагачення їхніх власних ідей та розвитку екосистеми в Україні в цілому.

Що потрібно, аби в Україні зростали єдинороги?

О.Р.: Ми вже маємо єдинорога, який виріс в Україні. Наразі він перший, але вірю, що не останній. Це компанія GitLab, яка розробила веб-платформу для хостингу git-репозиторіїв. У 2018 році GitLab залучив $100 млн., ставши першим в Україні стартапом-єдинорогом з ринковою оцінкою у $1,1 млрд. Продуктом компанії користуються понад 100 тисяч компаній та організацій в усіх куточках світу.

Що таке єдиноріг? Це стартап або технологічна компанія, яка існує менше 10 років і чия ринкова вартість сягнула $1 млрд. У 2013 році, коли з’явився цей термін, дослідники нарахували лише 39 єдинорогів, серед яких були Facebook, Twitter, Airbnb, LinkedIn, Palantir. На сьогодні у світі є близько 300 компаній-єдинорогів. Різні дослідники дають різні цифри, тому що інколи складно розрахувати ринкову вартість стартапу. За даними CBI, станом на січень 2019 року у світі є 310 єдинорогів, у рейтингу Crunchbase їх 293, а Вікіпедія нарахувала 277.

Часто з єдинорогом пов’язаний прихід якоїсь нової технології або зміни суспільної парадигми. Нестандартна, проривна ідея надзвичайно важлива, але ще важливіша потужна команда. Саме на команду у першу чергу зважають інвестори.

Експерти вважають, що стартапів з потенціалом єдинорога усього 0,7%. Але інвестиції у них здатні принести величезні прибутки. Тому венчурні фонди ретельно сканують стартап-середовище, сподіваючись виявити потенційних єдинорогів і першими інвестувати у них.

Чи має Україна шанси виростити інших єдинорогів?

О.Р.: Лише 15% українських ІТ-компаній виробляють власний продукт. Ще 15%  працюють на материнську компанію, а 70% – надають ІТ-послуги широкому колу клієнтів. Тобто, по суті, є аутсорсерами. Наші айтішники цінуються у світі через високу якість роботи, але переважна більшість з них не робить власний продукт. Це великий виклик: повірити у свою ідею, заразити нею членів команди, створити стартап з нуля і пройти з ним весь цикл розвитку. Вірю, що приклад GitLab надихатиме, і все більше українських стартапів матимуть такі амбіції.

До речі, єдинорогів з українським корінням не так мало. Найвідоміший з них – фінтех-стартап Revolut, технічним кофаундером якого є українець Влад Яценко.

Останнім часом з’явилася ще одна дефініція для успішних стартапів – «мінотавр». Мінотаврами називають стартапи, які залучили понад $1 млрд. інвестицій. На початку 2019 року у світі нарахували 56 мінотаврів, серед яких – DoorDash, Ant Financial, Uber.

“Україна довго була невідома для іноземних інвесторів. Тільки тепер її починають відкривати для себе венчурні фонди, насамперед з Європи…”

Як оцінюєте інвестиційну привабливість українського ринку?

О.Р.: Згідно з даними дослідження українського ринку венчурного капіталу, яке провела UVCA за підтримки Deloitte, у 2018 році українські стартапи уклали 115 угод з інвесторами на загальну суму $336,9 млн. 86% з них – це гроші США, ЄС, Великої Британії, інтернаціонального походження, і лише 14% – український капітал. 63% інвесторів задоволені якістю українських стартапів. 53% інвесторів вважають, що стартапів в Україні могло б бути більше.

Може, це не Лондон, не Нью-Йорк і не Кремнієва долина, але тенденція стабільного зростання венчурного ринку України простежується чітко. Порівняно з 2017 роком обсяг угод виріс на третину. Середній внесок в один проект на посівній стадії зріс майже на 90% і становить $918 тис. Ми отримали першого єдинорога.

Дійсно, через слабку розвиненість стартап-екосистеми Україна довго була невідома для іноземних інвесторів. Тільки тепер її починають відкривати для себе венчурні фонди, насамперед з Європи.

Ви успішно працюєте з польськими інвесторами. Розкажіть, як ви познайомилися, які проекти реалізовуєте зараз, якої думки польські інвестори про Україну і чому вирішили інвестувати в українські інновації?

О.Р.: Що стосується розвитку стартапів та ринку венчурних інвестицій Польща порівняно з Україною знаходиться далеко попереду. Тут до підтримки нових ідей ставляться дуже серйозно: Польща має Міністерство інновацій та економічного розвитку, а програми підтримки іноземних талантів ініціює Міністерство закордонних справ. Вражають і обсяги: за даними Invest Europe, у 2017 році на долю Польщі припав 71% усіх інвестицій у Центральній та Східній Європі на загальну суму €2,486 млрд.

Польща однією з перших зацікавилася стартап-екосистемою України. Одна за одною стартують грантові та акселераційні програми для українських талантів – Poland Prize, MIT Enterprise Forum CEE. Окрім того, Польща відкриває для українців доступ до фондів ЄС.

В принципі, такий інтерес не дивний. Екосистеми України і Польщі дуже схожі, їх зближення і взаємопроникнення – справа часу. Вже зараз у кожному третьому польському стартапі можна зустріти українця. Більше половини іноземних студентів у Польщі – українці. За статистикою Google Campus у Варшаві, за кількістю заявок від команд Україна впевнено лідирує.

Я знайомий з екосистемою Польщі з 2012 року. Працюючи в EY, укладав угоди M&A з клієнтами з Польщі, відвідував інвестиційні форуми Wolves Summit. У квітні 2018 року на Wolves Summit ми познайомилися з польським венчурним фондом Arkley, і вже у червні провели в Києві спільний мітап для українських хардверних стартапів, кращі учасники якого отримали фінансування. Починаючи з 2018 року Reactor є українським партнером Wolves Summit.

Думаю, Польщу приваблює, якщо можна так сказати, незайманість української стартап-екосистеми. Часто команди, особливо у регіонах, мають непогані ідеї та бажання їх втілити, але не знають, де шукати фінансування, як правильно представити свій проект, навіть як скласти презентацію. Досвідчені польські інвестори, які наразі масово проникають на стартап-ринок України, вихоплюють ідеї, оцінюють їх та отримують «право першої інвестиції».

Reactor є організаційним партнером одного з наймасштабніших за останній час спільних проектів з підтримки стартапів – це польсько-український Startup Bridge. Протягом двох років представники польських інвесторів, таких як Value Tech Growth, Value Tech Seed, Simpact VC, AgriTech Hub VC, Національний центр підтримки досліджень та розробок, Польська агенція з інвестицій та торгівл,і їздитимуть містами України з метою познайомитися з нашими перспективними стартапами. Вони шукають стартапи на самих ранніх стадіях – передпосівній (pre-seed) та посівній (seed). Вони готові інвестувати до $1 млн. Вже відбулися «оглядини» стартапів у Вінниці та Дніпрі, і маю сказати, що польські інвестори налаштовані дуже серйозно.

Отже, стартапи, які співпрацюють з нами, отримують унікальні можливості, адже ми маємо вихід і на корпорації, і на венчурний капітал. Перспективні проекти, які пройшли відбір на корпоративних челенджах та стадію пілотування, мають великі шанси залучити фінансування від наших партнерських фондів.

Електронні номери,Інкубація,Іновації,Новини,Продукт

,,,,

Залишити коментар

Вашу адресу електронної пошти не буде опубліковано.