Фінансовий сектор України у 2030 роцi

Своїм баченням розвитку фінансового сектору у 2030 році  в форматі листа з майбутнього поділилась команда Українського Інституту Майбутнього

Анатолій Амелін, Яна Лаврік, Ольга Дроботюк

“Сьогодні 1 січня 2030 року. Я, Шевченко Олеся, живу в Києві, столиці унітарної незалежної України. Працюю аудиторкою способу життя. Останні 10 років триває глибока модернізація України:

• Податкове навантаження на бізнес є найменшим в Європі.

• Фантастичне поліпшення транспортної інфраструктури – топ‑20 рейтингу якості доріг (WEF).

• Галузі‑драйвери розвитку еко‑ номіки: високотехнологічне виробництво (дрони, електрокари, електроніка тощо), IT‑продукти та IT‑рішення, онлайн‑торгівля, фінансові послуги, енергетичний сектор, туризм, виробництво продуктів харчування, база яких – екологічне землеробство. Вони швидко розвиваються та отримують максимальні інвестиції.

• Витрати на R&D значно збільшились, що стимулює появу нових продуктів для інших країн.

• Значну частину економіки країни складає МСБ.

• Середній темп зростання ВВП – вищий за темп зростання провідних країн світу.

• Забезпечено постійний позитивний платіжний баланс.

• Поліпшення соціальних стандартів.

• Середній термін життя збільшився за рахунок технологій та новітньої медицини і трансплантології.

• Через автоматизацію та роботизацію багато людей втратили роботу. Але вони отримали нові знання та нові професії. У вільний час українці активно займаються творчістю, розважаються, подорожують.

• Електронна гривня в активному обігу і входить до резервних валют.

За останні 30 років фінансовий сектор України істотно змінився. У структурі фінансового сектора перестав домінувати банківський сегмент. Доля традиційного банківського сектора міноритарна. Велику частку ринку займають фінтех‑компанії, інша частина припадає на інвестиційні, пенсійні фонди, страхові компанії та інші послуги. Фондовий ринок трансформувався: з’явився єдиний центр ліквідності – Київська об’єднана біржа – майданчик, до якого перейшло право реєструвати випуски і регулювати обіг ринку фінансових інструментів, включаючи акції, облігації та інші фінансові інструменти (у т.ч. з використанням токенізованих інструментів).

Капіталізація фондового ринку у 2030 році перевищує ВВП. Це капіталізація публічних компаній, які представлені на Київській біржі. Валютна лібералізація призвела до повної відсутності обмежень на введення і виведення капіталу. Україна стала однією з найліберальніших фінансових систем у світі, але з достатнім контролем над операціями і системою фінансового моніторингу. Капітал на нові проекти, розробки, впровадження можна тепер залучати від інвесторів з усього світу за лічені хвилини. Великі корпорації, що володіють бігдата, взяли на себе левову частку банківських функцій. Універсальні банки за участі страхових, інвестиційних компаній перетворилися на своєрідні фінансові платформи та маркетплейси. Банки взяли на себе функцію перерозподілу не лише грошей, а й товарів та інформації. Володіючи інформацією про своїх клієнтів, їхні витрати, переваги, звички, банки перетворилися в маркетплейси з надання послуг. Після двох десятирічь повного пе‑ реходу в онлайн банківський бізнес повертається до класичних «олдскульних» відділень, оскільки все більше людей прагнуть людського спілкування. Колл‑центри з людьми замість роботів набирають популяр‑ ності, проте доступні поки що лише заможнім клієнтам. Обіг готівки знаходиться на межі зникнення. Для переважної більшості операцій готівка не потрібна. Обмін валют відбувається непомітно для споживача, оскільки всі купівлі відбуваються через гаджети, де відображається ціна в е‑гривні. А завдяки інтернету речей людина особисто здійснює покупки нечасто, більшість рутинних купівель запрограмовані наперед та відбуваються автоматично – робот‑дієтолог складає меню, холодильник слідкує за наявністю продуктів та за потреби відправляє заявку ритейлеру, дрони доставляють товари.

Роль Р2Р у фінансовій системі зросла. Р2Р‑розрахунок, кредитування для фізичних осіб через Р2Р‑платформи, які знаходяться під регулюванням державної установи, стали звичайним явищем. Розширилася лінійка фінансових продуктів, наприклад, мікрострахування, мікроінвестування. Медичне страхування перейшло від моделі «комісія за сервіс» до бізнес‑моделі, що спонукає страхувальників до здорового способу життя та профілактики хронічних хвороб. Цьому допомагає збір та аналіз даних поліклінік, лікарень, фітнес‑браслетів, імплантованих сенсорів; персоналізовані плани страхування для споживачів. Виклики, які є сьогодні, – приватність даних; пацієнти, можуть бути дискриміновані внаслідок генетичних хвороб, на які не впливає спосіб життя. 100% населення має доступ до фінансових послуг і продуктів. Діти при народженні отримують цифровий ID, що дозволяє їм бути учасниками фінансового ринку вже змалечку (нарахування виплат на банківські рахунки, накопичувальні рахунки). Персональний цифровий ID, поєднаний з технологією електронного підпису, – це єдиний інструмент для верифікації та здійснення фінансових операцій. Популярною є послуга robot advisory або автоматизованого консультування. Штучний інтелект допомагає всім людям приймати оптимальні фінансові рішення. Чималу роль регулювання учасників цього ринку здійснюють саморегулівні організації, які щільно спираються на AI‑платформи скорингу та підготовки проектів рішень. Клієнт став формальним учасником та частиною саморегулівної банківської системи. Державні установи були об’єднані у Єдину державну сервісну установу (e‑government), яка забезпечує громадянам якісний державний сервіс, надає соціальні послуги, стимулює розвиток R&D, забезпечує кібербезпеку. Більшість процесів автоматизовано (оподаткування, нагляд за учасниками фінансового ринку, тощо). Все це кілька років тому стало одним із драйверів реформ, запуску цифровізації української економіки через перехід на електронні платформи, електронний документообіг, взаємодію з іншими відомствами в електронному форматі. Це підштовхнуло приватні компанії активно переходити на ці цифрові технології.

Державна сервісна установа є інноваційним хабом для стартапів у різних сферах, у тому числі фінтеху. Україна – європейський лідер із залучення інвестицій в стартапи. Більшість бізнесів запускаються у нас, що обумовлено збалансованою системою податків, прозорою системою залучення капіталу, автоматизованим регулюванням. Україна змогла створити бум із залучення коштів як на мікро‑, так і макрорівні. Розвиток транспортно‑логістичного хаба, ринку енергетики, бігдата, агросектора створило умови для того, щоб Україна стала регіональним центром торгівлі сировиною (commodity) – електроенергія, газ, продукти харчування. Це дозволило залучити додаткові інвестиції та створити логістичну платформу. Новий формат функціонування фінансового сектора дає можливість швидко залучати інвестиції і капіталізувати. Проникнення фінансових сервісів вже давно сягнуло 100% населення України. Населення активно та свідомо використовує сучасні технології з метою поліпшення власного добробуту”.

Отримавши лист до редакції, вирішили поділитись студентським баченням розвитку фінансового сектору-2030

Тетяна Полтавець, студентка, м.Київ

“Сьогодні 15 травня 2030 року. Я, Полтавець Тетяна, живу в місті Києві в Україні. Я працюю фінансовим журналістом і займаюся пошуком та аналізом нової інформації у сфері фінансів. За останні 10 років в банківській системі відбулися такі ключові зміни. Центральний банк забезпечує прозорий і дієвий про‑ цес розробки та імплементації регуляторних рішень, розбудував сучасну інформаційну інфраструктуру, забезпечив високий рівень автоматизації процесів та створив сприятливі умови для функціонування комерційних банків. Очна присутність у відділенні банку максимально скасована, всі банки працюють за концепцією, що фактично не має розрахунково‑касового офісу для роботи з клієнтами. Банки розробляють і постійно вдосконалюють свої мобільні додатки. Всі послуги банку тепер у смартфоні споживача. За допомоги нового процесу ідентифікації користувачів банківських послуг можна миттєво і візуально визначати клієнта. Паролем від інтернет‑банкінгу є аудіовізуальний профіль користувача. Спілкування клієнтів з банками перейшло в соціальні мережі та месенджери. Кредитуванням великих проектів займається фондова біржа, а банки зосереджені на фізичних особах, малому та середньому бізнесі і цінних паперах. Отже, основними напрямками розвитку банківської системи стали: позитивний вплив центрального банку, цифровізація, застосування хмарних технологій зберігання даних та впровадження мобільних додатків”.

Диджитал-економіка,Іновації

,,,

Залишити коментар

Вашу адресу електронної пошти не буде опубліковано.